Властивості протоколу користувача

Коли протокол створений у форматі користувача, на вкладках Вхідні та Вихідні доступні додаткові поля:

• Ім’я файлу формату – ім’я файлу, в якому зберігається опис, створеного користувачем формату. Файл формату створюється без розширення. Розширення присвоюється автоматично. Розширення присвоюється автоматично для протоколу SDF – UES, для DBF – UED, для DLM – UEL.
• Формат обміну – зовнішні файли даних, для імпорту-експорту платіжних документів Комплексу, мають структуру DBF таблиці, текстового файлу, текстового файлу з роздільниками. Обирається для використання один з них;
• кнопка Програма – викликає редактор програм Комплексу, призначений для написання програми фільтрації і обробки полів формату. Програма фільтрації виконується в процесі експорту для кожного запису, що записується у зовнішній файл;
• кнопка Налаштування формату викликає вікно Налаштування формату зовнішніх файлів. Налаштування формату протоколу передбачає прив’язку реквізитів обміну Комплексу до полів даних зовнішнього файлу. Формат зовнішнього файлу являє собою DBF-таблицю, SDF–файл або DLM–файл. Для налаштування формату DBF необхідно зчитати структуру зовнішнього DBF-файлу, для цього вводиться ім’я зовнішнього файлу або ім’я вибирається за допомогою діалогу вибору файлів. Формат SDF створюється, безпосередньо додаванням реквізитів в таблицю або на основі прочитаної структури DBF. У програмі обробки виписки заповнюється поле Контрагент платіжної операції контрагентом відмінним від поля Платник / Одержувач. Для цього при налаштуванні формату DBF файлу визначаються поля, що відносяться до контрагента.

Прив’язка реквізитів Комплексу до кожного поля даних зовнішнього файлу не обов’язкова – можна використовувати заповнювач.