Планування виробництва

Підсистема Планування виробництва використовується з метою розрахунку потреб виробництва, в результаті якого, для кожного виду ресурсів, визначається ряд показників: загальний попит, наявні запаси і дефіцит (чиста потреба). Завдання планування виробництва полягає в плануванні потреб у ресурсах і отриманні відповідей на питання:

• які види продукції та в якому обсязі необхідно запустити у виробництво;
• які матеріали, в якій кількості та коли необхідно замовити у постачальників.

Функціонал підсистеми Планування виробництва доступний для роботи через тонкий клієнт (десктопна версія Комплексу) та, частково, через веб-клієнт (web-версія Комплексу).

Для роботи з підсистемою важливим є розуміння наступних категорій:

• попит:
  • загальний попит (загальна потреба) – складається зі прямого й залежного попитів. Прямий попит показує асортимент і обсяги випуску продукції, що необхідно випустити протягом планового періоду, а, також, номенклатуру матеріалів і комплектуючих, замовлених постачальникам. Прямий попит складається з реальних замовлень покупців і прогнозу продажів;
  • залежний попит – розраховується на підставі прямого попиту згідно з методологією MRPII, шляхом розрахунку необхідних матеріалів та напівфабрикати для виробництва запланованої продукції. У процесі розрахунку розглядаються позиції прямого попиту. Для кожної позиції верхнього рівня (готового виробу) визначається потреба в складових на основі виробничої специфікації. Потім кількість матеріалів і комплектуючих з прямого попиту може збільшуватись на кількість, виявлену в результаті аналізу специфікацій. У результаті обчислюється загальна потреба в комплектуючих;
• наявні запаси – до них належать вироби, випущені в попередні періоди часу, а, також, фактично наявні на підприємстві залишки сировини, матеріалів і комплектуючих. Сюди ж відносяться матеріали з розміщених раніше замовлень на закупівлю (з датою постачання, що потрапляє в плановий період) і продукція по наряд-завданням на виробництво (зі статусом Виконується і плановою датою закінчення робіт, що потрапляє в інтервал планування);
• дефіцит (чиста потреба) – відображає потребу в номенклатурі після врахування наявного на складах залишку і планованих надходжень. Це необхідний обсяг випуску продукції і дефіцит матеріалів. При виникненні чистої потреби виконується процедура формування замовлення на поповнення запасів з урахуванням необхідного часу випередження. Визначення термінів замовлення на виробництво виконується шляхом підрахунку часу виконання всіх технологічних операцій, необхідних для виготовлення виробу. Дата відправлення замовлення постачальнику обраховується з урахуванням періоду, необхідного для отримання замовленої номенклатури. При обчисленні розмірів замовлень враховуються фіксовані обсяги торгового замовлення і розміри виробничої партії, якщо це продиктовано технологічними або економічними особливостями виробництва.

Розрахунок плану потреб проводиться за довільний період, який визначається параметрами Плановий період і Плановий горизонт. Плановий період встановлює тривалість інтервалів планування, плановий горизонт - кількість інтервалів в майбутньому. Календар планування формується, починаючи з поточної дати.

У результаті процедури розміщення замовлень Комплексом формуються два види документів:

• замовлення постачальникам. Виконання замовлень відстежується службами постачання підприємства;
• наряд-завдання виробництва. Виконання операцій по наряд-завданням контролюється на рівні керування цехом.